Найцікавіші історії світу про близнюків

Найцікавіші історії світу про близнюків

Близнюки народжуються досить рідко, тому з ними пов’язано багато цікавих ситуацій та історій. До того ж вони зайшли значно далі, аніж просто мінятися ролями.

Різні дні народження

А1Видається логічним, що у близнюків один день народження. Але, виявляється, буває і виняток з цього правила. Торік у Марії Джонс-Елліот з Ірландії народилися близнята, чию появу на світ розділяє 87 днів. Перша дівчинка Емі “попросилася назовні” 1 червня, а її сестра – 27 серпня. Обидві дитини живі та здорові.

Несподіваний подарунок
А2Лікарі повідомили вагітній Тессі Монтавіт, що вона чекає близнюків. Вже цей факт став для жінки сюрпризом. Але справжній подарунок долі чекав Тессу при пологах. Адже Тесса Монтавіт подарувала життя відразу двом парам близнюків.

Сестри Хван
А3Сестри Хван – це класичні “четверняшки”. Дівчата народилися у південнокорейській лікарні у 1989 році. Нині всі четверо працюють у тій же клініці, де вони з’явилися на світ.

Подвійне весілля

близнец

У Китаї є невеликий ресторан, яким володіють дві подружні пари. Чоловіки й дружини – близнюки, які влаштували собі подвійне весілля. Їх ресторан працює 21 годину на добу (з 6:00 до 3:00 ранку). Щоб робота кипіла, пари постійно змінюють ода одну.

Розділені близнюки
А4

Лілі та Джилліан народилися в Китаї і були усиновлені різними родинами. Дівчаткам пощастило, що їхні прийомні батьки жили поруч, помітили схожість дітей і стали підтримувати дружні стосунки.

Возз’єднання близнюків

А5 Жителі Китаю Зенг Йонг та Лі Йонгенг випадково зустрілися в одному з міст і здивувалися дивовижній схожості. З’ясувалося, що вони близнята, яких віддали на усиновлення і розділили в 1972 році. Через 40 років брати зустрілися.

Ця стаття скопійована з сайту: http://www.ogo.ua/articles/view/2013-11-24/44816.html

Допомога дітям-сиротам зі сторони Церкви та віруючих людей.

Цей запис відображає суб’єктивну позицію автора, тут також наводяться дані про конкретні події.

Релігійна віра допускає думку про те, що людина не є самою, що людина може отримати підтримку, принаймні, духовну; що є хтось більший та могутній і, разом з тим, добрий та дарюючий прощення; що є добро та справедливість, якщо не в світі матеріальному то обов’язково в світі духовному. Прекрасні та красиві думки.

Свої ідейні погляди віруючи люди втілюють в своєму житті намагаючись дотримуватись певний завітів. Звичайно, не завжди це буває гладко – інколи це може нагадувати певну фанатичність, інколи за певними вимогами дотримуватись правил може стояти жорстокість… Проте, це все людське (як казав один психоаналітик).

Йдучи в ранці на роботу, ввечері з роботи, прогулюючись з дружиною в вихідний день – весь час зустрічаю місіонерів, які пропонують ознайомитись з листівками. Переглядаючи їх у мене склалось враження, що релігійні організації мають певну стратегію – перетворити життя суспільне на життя ідеальне, яке б було зіткано з віри в божественний початок, любові та турботи до всіх.

Не бажаючи вставити на сторону жодної із сторін (релігійної чи світської, технологічного прогресу), адже і там і там, можна знайти певні «перегиби», хочу відзначити, що віруючі люди роблять багато для дітей сиріт. І, особливо, для дітей сиріт з особливими потребами.

Так, 10 листопада відбувся День молитви за сиріт. Цікаву інформацію з цього приводу можна прочитати за наступними посиланнями:

http://www.religion.in.ua/news/vazhlivo/23893-v-ukrayini-vidznachatimetsya-den-molitvi-za-sirit.html

http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/23955-dityachij-ombudsmen-spilno-zi-svyashhennosluzhitelyami-vidznachiv-den-molitvi-za-sirit.html

Сьогодні ж проходить II Всеукраїнський форум сім’ї (м. Київ, будинок Вчителя). Програма цього заходу передбачає панельні дискусії з політиками, депутатами Верховної Ради України, ієрархами і представниками Церков, представниками освіти і науки, громадянського суспільства і корпоративних культур. Була запланована робота по секціях: «Державна сімейна політика», «Громадянське суспільство за сім’ю», «Церква за сім’ю», «Освіта за сім’ю» тощо.  http://www.religion.in.ua/news/vazhlivo/24023-u-kiyevi-vidbudetsya-ii-vseukrayinskij-forum-simyi.html

20 листопада відзначають Всесвітній день дитини

20 листопада, відзначають Всесвітній день дитини.
Яка б не була розумна і талановита дитина, вона все ж потребує дорослу опіку й увагу, турботу, любов, захист і постійну підтримку. Ми люди і зовсім нелюдяно відмовляти нашим дітям у всьому цьому, особливо враховуючи ті реалії, які вперто супроводжують нас у нашому непростому світі.
Свято — Всесвітній день дитини виникло в середині минулого століття, а саме в 1954-му році, коли Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй затвердила свою резолюцію № 836 (IX), рекомендувавши всім країнам відзначати цей день, починаючи з 1956-го року. За даними проекту DilovaMova.com, спочатку дата святкування Дня дитини рекомендувалася виключно на розсуд кожної держави, яка визнає для себе доцільним відзначати цей день. Так, у колишньому СРСР, а зараз і в багатьох суверенних державах, виник Міжнародний день захисту дітей, який відзначається 1-го червня. Пізніше, 20-го листопада 1959-го року прийняли «Декларацію прав дитини». Потім, в 1989-му році, також 20-го листопада всесвітнім співтовариством була прийнята «Конвенція прав дитини» та питання з єдиної для всіх датою святкування цього дня було вирішено само собою. Тепер в офіційних документах всесвітньої організації об’єднаних націй фігурує саме ця дата.
Метою святкування Всесвітнього дня дитини є привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованим на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Актуальність проблем дитинства залишається високою, на жаль і до цього дня. Численні заходи та дії, навіть на законодавчому рівні, не в змозі повністю вирішити весь комплекс цих проблем, так як вони лежать швидше в моральній площині людського світогляду. Однак завдяки постійним загальним зусилям і заходам, що вживаються, йде успішне сприяння підвищенню активності у вирішенні безлічі з існуючих і виникаючих проблем нашого підростаючого покоління.
Дуже характерно, що саме у 20-е листопада відзначають своє професійне свято «День педіатра» і дитячі лікарі, які поклали на себе вирішення проблем здоров’я наших дітей.
У Всесвітній день дитини ми приєднуємося до цієї славної ініціативи і вітаємо всіх наших дітей! Вітаємо всіх, хто своєю працею і своєю наполегливістю зміцнює благополуччя підростаючого покоління, сприяє розвитку здорових стосунків і взаєморозуміння в цьому юному середовищі! Зі святом Вас, і нехай цей день залишить у Вас тільки приємні спогади!

Ця нига може бути в нагоді батькам, які бажають усиновити дитину або вже усиновили

У 2004 році була видана книга Влади Сергєєвої В 2004 году была издана книга «Коли я народився, тебе не було, мамо!» (Влада Сергеева «Когда я родился, тебя не было, мама!»)

mama1В книжці розглядаються проблеми з якими зіткаються всі, хто вирішив прийняти на виховання дитину-сироту. Як відноситись до таємниці усиновлення? Чи зможу я полюбити усиновлену дитину, і чи зможе ця дитина полюбити мене? Що робити, якщо подорослішав, дитина забажає відшукати своїх біологічних батьків? Чи варто боятися факторів спадковості? Хто кращий — хлопчик чи дівчинка? …

Розповідаючи про те, як знаходились відповіді на ці та багато інших запитань, автор допомогає потенційному усиновлювачу «перевірити на міцність» своє бажання та рішення. Разом з тим, ця книга може налаштувати зацікавленого в усиновленні читача на прийом в свою сім’ю дитину-сироту. Не випадково девізом цієї книги, яка є своєрідною історією-сповіддю є вступні слова: «Эта книга для тех, кто хочет быть любимым, кто хочет быть счастливым и кто не хочет быть одиноким».

Эта книга для тех, кто решил стать усыновителем.

Выдержку из этой книги можно прочитать на сайте «Сиротству Нет» по адресу:

http://www.sirotstvy.net/already-raising-a-foster-child/problems-of-adaptation-and-solutions/1196.html

Возможно, что саму книгу можно будет найти на просторах интернета, все-таки издана она была по благотворительному проекту и раздавалась бесплатно.

 

Статистика з усиновлення

Згідно даних Уповноваженого Президента України з Прав Дитини Юрія Павленка, на перше півріччя 2013 року в Україні 91,7 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Це майже на 10 тисяч менше, ніж в 2009 році.

На сьогодні із 91 718 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 75 742 дитини (83,2%) виховуються в українських сім’ях.

Стабільно високим залишається рівень усиновлення дітей громадянами України – 2016 дітей у 2012 році, 2108 – у 2011 році, 2247 – у 2010 році. Відповідно до зростання влаштування дітей у сім’ї громадян України – зменшується кількість дітей, яких усиновлюють іноземці. Так, протягом 2005 року іноземними громадянами усиновлено 2110 дитини, 2007 – 1670 дітей, 2010 – 1202 дитини, 2011 – 979; 2012 – 806 дітей, протягом 5 місяців 2013 року 260 дітей.

На даний час, за межами України проживає 21 574 дитини, усиновлених іноземцями: США – 8 225 дітей; Італії — 6 212 дітей; Іспанії – 3 121 дитина; Франції – 1 310 дітей; Ізраїлі — 907 дітей. Нагляд за дотриманням прав усиновлених іноземцями дітей полягає в отриманні консульськими установами звітів від усиновителів про умови проживання та стан здоров’я дітей.

Інформація зі Звіту Уповноваженого Президента України з прав дитини про проведену роботу у І півріччі 2013 року, представлений Главі держави.

підрозділ «Захист права дитини на виховання в сім’ї».

звіт можна переглянути на сайті: http://www.president.gov.ua/news/29367.html

03 жовтня 2013 року Юрій Павленко зустрічався з представниками посольств Сполучених Штатів Америки, Італійської Республіки, Французької Республіки, Королівства Іспанії, Ізраіля та Канади. Основним змістом зустрічі був захист прав українських дітей, які усиновлені громадянами цих країн та проживають за кордоном.

У своєму виступі Юрій Павленко повідомив, що моніторинг ситуації стосовно дотримання прав українських дітей в родинах іностраних усиновлювачів виявив ряд проблем. А саме: усиновлених дітей невчастно ставлять на облік до консульских установ України, непредставлення або невчасне представлення звітів від батьків-усиновлювачів про умови проживання та стан здоров’я дітей, непредставлення інформації про зміну місця проживання усиновленої дитини, переусиновлення дитини, випадках вилучення дитини з сім’ї усиновлювача з метою захисту його прав та інтересів (без інформування про це офіційних представників України). В 2012 році, рівень звітності від батьків-усиновителів стосовно умов проживання та здоров’я дітей становив 60%. в цьому році ситуація зі звітністю видається дещо кращою, проте, Юрій Павленко виразив, представникам посольств іноземних держав, свою надію на підтримку в розвязанні цих складних моментів.

Информацію можна переглянути на сайті інформаційного агенства УНІАН на сайті:

http://www.unian.net/news/598306-u-yanukovicha-poschitali-usyinovlennyih-inostrantsami-ukrainskih-detey.html

Интерв’ю с Юрієм Павленко, стосовно сирітства в Україні.

Нижче цитується стаття-інтерв’ю з Юрієм Павленко. Оригінал знаходиться на сайті: http://inpress.ua/ru/club/19023-v-ukraine-narusheno-prakticheski-kazhdoe-pravo-rebenka-garantirovannoe-konventsiey-oon

Читать далее

В Украине все популярнее курсы для приемных родителей

В Украине все популярнее курсы для приемных родителей

Со следующего года сирот будут отдавать не в интернаты, а в семьи

Материал взят из номера Газеты «ВЕСТИ» за 29.10.2013, стр. 4.

Эту новость также можно прочитать на сайте газеты   http://vesti.ua/lvov/22633-v-ukraine-vse-populjarnee-kursy-dlja-priemnyh-roditelej

 

Оксана Януш 28 октября | 7:00

Все больше украинцев записываются на курсы для опекунов, где будущих мам и пап учат обращаться с детьми. Эти занятия проводят для того, чтобы все больше сирот росло не в интернатах, а в семьях. В следующем году планируется, что их уже не будут отдавать в интернаты. А через шесть лет, обещают в правительстве, у нас не останется ребят, воспитывающихся без родителей (сейчас из 92 тыс. сирот 75 тыс. обрели семью). «Вести» отправились в одну из «школ» для будущих приемных родителей.

САДЯТСЯ В КРУГ

Будущие приемные родители и опекуны собираются в актовом зале львовского лицея пищевых технологий. Три десятка человек (на вид они не моложе тридцати лет — это и семейные пары, и одинокие люди) садятся в круг, как на групповых сеансах терапии в американских фильмах. «Все мы здесь — ради общего дела, поэтому должны держать контакт», — объясняет тренер Наталья. Люди разделились на пары: обсуждают, какие документы осталось собрать для усыновления. Когда все расселись, по кругу пускают список, чтобы отметиться. По нему выпишут справку о посещении, без которой не отдадут ребенка.

Моя соседка, женщина средних лет, уже взяла малыша. В их с мужем доме уже почти два месяца живет годовалый мальчик — осталось закончить с бумажной волокитой. Сбор документов, говорит она, — самый тяжелый этап в усыновлении. Впрочем, никто из кандидатов не уверен, что им дадут на воспитание детей. Выбирать сирот можно из списка (на Львовщине, например, это 317 детей). Часть из них — тяжелобольные, многие — старше десяти лет. «На последнем занятии к нам приедут представитель службы по делам детей, педиатр и человек из санстанции. Они ответят на все вопросы», — объясняет Наталья.

ВАННА ДЛЯ ЗНАКОМСТВА

Потенциальные опекуны должны побывать на шести занятиях, где им рассказывают о домах семейного типа, учат, как вести себя на первых встречах с ребенком, помочь ему адаптироваться и другим психологическим моментам. «Однажды решила побаловать своего будущего 10-летнего сына ванной, добавила туда пены, — вспоминает одну из первых встреч львовянка Татьяна, которая берет из детдома брата и сестру — пока на выходные, чтобы привыкли. — Мальчик пробыл в ванной три минуты и ушел, не зная, что делать дальше. Он не знал, как принимать ванну, — в интернате экономят воду и принимают душ».

Тренер на первых встречах с ребенком советует больше с ним разговаривать — важно установить контакт. Одна из женщин, которая ездила в детские лагеря с воспитанниками из интернатов, рассказывает, что многие ребята вырастают с уверенностью, что государство им обязано. Поэтому часто дети в интернатах воруют, а после 15 лет мало кто хочет идти в приемную семью.

ВЗЯТЬ ПРИЕМНЫХ ДЕТЕЙПОПРОСИЛА РОДНАЯ ДОЧЬ

У всех свои причины стать приемными родителями. Кто-то берет детей ради денег (государство платит 2000–2400 грн на ребенка и 800 грн родителям), другие — из искренних побуждений. «Всегда мечтала иметь много детей», — признается одна из женщин, которая хочет воспитать с мужем и своих, и чужих ребятишек.

Другую кандидатку, львовянку Татьяну, у которой трое своих детей, подбила расширить семью родная дочка. «Она учится в школе при монастыре, как-то упала во дворе, и ей помог встать только мальчик-сирота, — рассказывает Татьяна. — Они подружились, и в итоге мы взяли мальчика с его сестрой».

Часто опекунами хотят стать бабушки с дедушками. «Занятия не очень интересны, мы знаем, как обращаться с внуком», — сетует бабушка, которая ходит на курсы «для галочки».

Впрочем, тренеры не дают скучать и ведут занятия в игровой форме: например, просят написать свои планы на завтра, на выходные и на 10 лет, после чего обсуждают, совпадают ли они с планами детей.

Усиновлення та сімейні форми виховання

На youtube доступна телевізійна передача в якій Директор департаменту сім’ї та дітей Мінестерства соціальної політики дає інтерв’ю з приводу усиновлення. watch?feature=player_detailpage&v=szD6WwXLlBQ

посилання на сторінку http://www.youtube.com/watch?v=szD6WwXLlBQ

Влияние телевиденья на детское развитие

Иногда удобно включить телевизор и отдохнуть. Оказывается маленьким детям смотреть телевизор вредно. Дети которые много смотрят телевизор отстают от тех кто смотрит умеренно, ниже рисунки из статьи в котором описывается исследование

новость можно прочитать по ссылке https://www.facebook.com/photo.php?fbid=511054095632912&set=a.407015356036787.92349.406714679400188&type=1&relevant_count=1

а еще можно прогуглить авторов исследования и почитать в оригинале 🙂